Анотація
У статті характеризується шведський досвід колаборативного підходу до післядипломного навчання педагогів на базі загальноосвітніх навчальних закладів, що полягає у створенні партнерських умов взаємодії учителів з учнями в ході колективної проектної діяльності. З’ясовано, що основними складовими ІКТ компетентності шведського вчителя є мотиваційна, технологічна, рефлексивно-педагогічна. Показано, що зусилля шведських освітніх менеджерів спрямовані на практичне оволодіння учителями й учнями ІКТ компетентностями в реаліях природного навчального процесу, який носить, водночас, дослідницький та прагматично-орієнтований характер.
Посилання
Биков В. Ю. Моделі організаційних систем відкритої освіти: монографія / В. Ю. Биков. — К. : Атіка, 2008. — 684 с.
Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи / під заг. ред. О. В. Овчарук. — К. : «К.І.С.», 2004. — 112 с.
ICT in Teacher Education:Challenging prospectsEdited by Mohamed Chaib & Ann-Katrin Svensson. — Jonkoping University Press / Encell. — 2005. — 250 p.
Chaib M. & Svensson A. ICT AND TEACHER EDUCATION: A Lifelong Learning Perspective // ICT in Teacher Education. — 2005. — P. 5–20.
Sоrensen B. ICT and schools in the information society: New Positions for Teachers // ICT in Teacher Education. — 2005. — P. 21–39.
Ahlbоck T. & Reneland L. Let’s think about it : Considering the strengths of web-based collaboration // ICT in Teacher Education. — 2005. — P. 100–111.
Koenraad T. & Parnell J. Pronett : Networking Education and Teacher Training // ICT in Teacher Education. — 2005. — P. 112–131.
Chaib C. Collaborative ict learning: Teachers’ Experiences // ICT in Teacher Education. — 2005. — P. 178–197.
Web site. — World Economic Forum : 2012–2013 [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.weforum.org.
Автори, які подають матеріали до цього журналу, погоджуються з наступними положеннями:
- Автори отримують право на авторство своєї роботи одразу після її публікації та назавжди зберігають це право за собою без жодних обмежень.
- Дата початку дії авторського права на статтю відповідає даті публікації випуску, до якого вона включена.
Ліцензування контенту
- Автори передають журналу право першої публікації свого рукопису на умовах ліцензії Creative Commons ("Із зазначенням авторства - Некомерційне використання - Поширення на тих же умовах") 4.0 Міжнародна (CC BY-NC-SA 4.0), котра дозволяє іншим особам вільно читати, завантажувати, копіювати і роздруковувати представлені матеріали, здійснювати пошук контенту та посилатись на опубліковані статті, поширювати їх повний текст і використовувати з будь-якою законною некомерційною метою (в тому числі з навчальною або науковою) та обов'язковим посиланням на авторів робіт і первинну публікацію у цьому журналі.
- Опубліковані оригінальні статті в подальшому не можуть використовуватись користувачами (окрім авторів) з комерційною метою або поширюватись сторонніми організаціями-посередниками на платній основі.
Політика депонування
- Редакція журналу заохочує розміщення авторами рукопису статті в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах), оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності і динаміці цитування (див. задекларовану політику депонування даного журналу в директорії Sherpa/Romeo).
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження статті у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати її в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на первинну публікацію у цьому журналі.
- Дозволяється самоархівування постпринтів (версій рукописів, схвалених до друку в процесі рецензування) під час їх редакційного опрацювання або опублікованих видавцем PDF-версій.
- Самоархівування препринтів (версій рукописів до рецензування) не дозволяється.